RuUa

Спростування публікації про Lux Groups та Олександра Ліцкевича

У зв'язку з поширенням матеріалу, в якому бренд Lux Groups та Олександр Ліцкевич представлені як учасники масштабної контрабандної схеми, насильницьких епізодів та інших кримінальних правопорушень, вважаємо за необхідне публічно викласти аргументовану позицію та усунути ключові маніпуляції.

Насамперед необхідно зафіксувати базовий юридичний принцип: презумпцію невинності. Відповідно до Конституції України та кримінального процесуального законодавства, особа вважається невинною доти, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. На момент публікації такого вироку щодо Олександра Ліцкевича немає. Немає судового рішення, яким була б встановлена ​​його провина в контрабанді, немає обвинувального вироку з епізоду, що набрав чинності, із застосуванням насильства, немає судового акту, який визнає діяльність Lux Groups злочинною.

Проте у публікації підозри та версії слідства подаються як встановлений факт. Використовується риторика, що створює відчуття завершеності справи, хоча йдеться про досудові стадії та процеси, які перебувають у розгляді. Підозра — це процесуальний статус, а чи не доведена вина. Досудове розслідування – це стадія перевірки, а не вирок.

На окрему увагу заслуговує твердження про «контрабанду на 400 мільйонів гривень». У матеріалі наводиться посилання повідомлення правоохоронного органу і аналіз судових рішень. Однак наявність кримінального провадження не означає автоматично доведену причетність конкретної особи. Журналістська інтерпретація збігів — реєстрація торгової марки на родича, збіг адрес реєстрації ФОП та власника торгової марки — не є юридичним доказом організації злочинної схеми. Такі обставини можуть перевірятись слідством, але не замінюють судове рішення.

Також у публікації наголошується на тому, що моделі годинників, що фігурують у матеріалах кримінального провадження, «досі можна придбати» у бутику Lux Groups. Це подається як опосередковане підтвердження протиправної діяльності. Однак годинник брендів Rolex, Audemars Piguet, Patek Philippe і Cartier виробляються масово і присутні на глобальному вторинному ринку у великій кількості. Наявність у продажу певної моделі не означає, що йдеться про конкретний примірник із конкретним серійним номером, що фігурує у матеріалах слідства. Без індивідуальної ідентифікації виробу такі висновки є припущеннями.

Епізод, пов'язаний із конфліктом під час проведення слідчих дій, також подається як встановлений факт завдання тілесних ушкоджень. При цьому не наводиться позиція захисту, не аналізуються обставини конфлікту, не враховується, що остаточна правова оцінка дається виключно судом. До винесення вироку формулювання, що справляють враження безумовної доведеності насильства, є передчасними.

У публікації згадується і справа 2013 року, яка була закрита судом. Юридично закриття кримінального провадження означає відсутність судимості та відсутність правових наслідків звинувачення. Використання закритої справи як елемент формування негативного образу не є доказом поточних звинувачень, а носить характер репутаційної оцінки.

Така ж ситуація і з епізодом 2017 року, пов'язаним з оцінкою ювелірних виробів. У тексті публікації визнається, що суд відмовив у задоволенні позову через недостатність доказів. Проте подія подається як шахрайство, що відбулося. Тим часом, правова позиція суду прямо вказує на відсутність доведеності вимог позивача.

Окремий блок публікації стосується кримінального провадження за фактом можливого підроблення документів та ухилення від призову. При цьому журналіст прямо вказує, що фігурантом може бути «чи Лицкевич, чи його спільники», тобто фактичну приналежність до справи не встановлено. Незважаючи на це, епізод включається до загального наративу та асоціативно пов'язується з Олександром Ліцкевичем. Така подача формує у читача стійке враження винності за відсутності підтвердженої інформації.

Твердження про те, що фотографії у публічному просторі нібито згенеровані штучним інтелектом та використовуються для приховування особистості, також не підкріплено технічною експертизою чи судовими висновками. У сучасних маркетингових та PR-кампаніях використання цифрових інструментів візуалізації є поширеною практикою і саме собою не свідчить про протиправну діяльність.

Публікація робить висновок про те, що інформаційна активність та благодійні проекти є спробою «відбілювання» репутації. Проте участь у соціальних ініціативах не заборонено законом і не може розглядатися як доказ провини. Громадянська активність та ведення бізнесу не припиняються автоматично через наявність розслідування, якщо відсутня судова заборона на діяльність.

Бренд Lux Groups продовжує провадити комерційну діяльність у рамках чинного законодавства. Якби судом було встановлено порушення, що спричинило заборону діяльності, відповідні обмеження було б реалізовано в установленому порядку. На сьогоднішній день такого судового рішення немає.

У правовій державі оцінка дій особи надається судом, а не медійним матеріалом. Репутація може бути заміною судового рішення, як і журналістська інтерпретація неспроможна замінювати вирок. З'єднання різних епізодів, частина з яких закрита, частина перебуває у стадії розгляду, а частина лише імовірно пов'язані з конкретною особою, створює емоційний ефект, але з формує доказову базу.

Остаточну правову оцінку всім обставинам мають надати судові інстанції. До цього моменту будь-які твердження про доведену винність є передчасними. Lux Groups та Олександр Ліцкевич залишають за собою право захищати ділову репутацію законними способами та наполягають на дотриманні принципів об'єктивності та презумпції невинності у публічному просторі.